Проблема бродячих собак стає для Варви дедалі актуальнішою. Зграї бездомних тварин наполонили наші вулиці, двори будинків, шкіл. Наражаються на пряму небезпеку прості перехожі, серед яких й діти. Так, нещодавно стався прикрий випадок з мешканцем селища Романом Р., якого в центрі Варви покусала собака.

Цей випадок нажаль непоодинокий і цього не можна не помічати. Питання безпритульних собак та котів постійно на устах Варвинчан, бо ця проблема дуже давно вже дошкуляє мешканцям. Щоденно з вечора до ранку  по Варві бродять десятки безпритульних собак, та у місцевої влади руки поки що не доходять до такої «другорядної» проблеми.

На території школи №1 та неподалік від неї, в оточенні собачих зграй ходять школярі. Щоденно кожен житель Варви може спостерігати, а то й бути в епіцентрі безлічі зграй бездомних тварин. Очевидною здається необхідність того. що собак і котів треба відловлювати, адже ті в свою чергу  несуть загрозу не тільки нападу, являються ще й носіями усіляких хвороб.

Наскільки нам відомо, ветеринарна служба зверталась до селищного голови, направляла листи про прийняття мір щодо наведення порядку з безпритульними тваринами. Нажаль місцева та районна влада проігнорувала ці звернення. До вирішення даної проблеми долучились і депутати районної ради, зокрема депутатом О.В. Боханом направлено запит на ім’я селищного голови Гиленка В.М. з цього приводу. Про вжиті заходи місцевою владою з цього питання очікуємо  почути з уст мера на найближчій сесії районної ради.  

28.11.2006

Озвучено заборону обладнання автономного опалення в квартирах, розміщених в багатоповерхівках. Сповістив про це віце-прем’єр міністр Володимир Рибак. Згадана заборона, як він пояснив викликана тим, що індивідуальні котли здатні створити надзвичайні ситуації, зашкодити здоров’ю сусідів та перевантажувати системи газопостачання будинків. (За повідомленнями газети «Слово Варвинщини»).

Натомість директор ТОВ «Теплопостачання» Володимир Левадний, зазначає, цитуємо – «ні стверджувати ні спростовувати чутки про рішення Мінбуду(?!) про заборону автономізації, не маю підстав, бо відповідного документа не отримували. А от стосовно того, що автономізація опалення у багатоповерхових будинках селеща бомба уповільненої дії, є реальністю».

Нині 60% житлового фонду Варви, розміщеного в багатоповерхових будинках, обладнано автономним газовим опаленням. Таким чином, втративши абонентів підприємство теплопостачання позбавлене й чималих коштів. Оговтались! Цікаво чому теплопостачальники тільки зараз забили на сполох, вони, що не передбачали раніше такої ситуації? Адже причина так званої автономізації не тільки у дорожнечі послуг центрального опалення, але й в надзвичайно низькій якості надаваємих послуг. Чому, скажіть будь ласка, підприємства теплопостачання ще кілька років тому не відключали від теплопостачання найбільших боржників? (Технічно це можна було робити). Разом з тим сумлінні платники  повинні були отримувати неякісні послуги у вигляді обмеженого користування таким благом, як гаряча вода, або ж недостатньо гарячих батарей у своїх домівках.

Зараз, же тепловики відключають від опалення цілі будинки, де залишилось лише кілька їх споживачів. Скажіть, а чи буде впевниний в такій ситуації той таки сумлінний платник, що наступного року його будинок не буде від’єднаний від центральної тепломережі? Ні! Висновок напрошується один - не подбавши про свого споживача, який справно сплачував належні кошти за отримані, часом неякісні послуги раніше, тепловики пожинають плоди автономізації вже сьогодні. І зараз керманичам теплопостачальних підприємств не залишається нічого іншого, як лобіювати свої інтереси через владні установи та розказувати всім нам страшилки про загрози автономізації.

27.11.2006

Сьогодні Україна відзначає День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій. Українці були класом, який важко піддавався колективізації і комунізації. Для любові до ідеалів Сталіна - урок голодомором. Так, за даними істориків на початку вересня до шкіл Варвинщини не прийшли близько 70% дітей. Дитяча смертність досягала 50 і більше відсотків від загальної кількості померлих від голоду.

Втрати від голодомору 1932-33 років за різними оцінками сягнули близько.12 мільйонів  чоловік. Хоча є і інші дані. От наприклад в часописі “День” ідеться про переконливі факти, про які ніхто з професіоналів чи політиків чомусь не згадує, а саме про дані перепису населення СССР в 20-30 рр., де наводилися цифри кількості ідентифікованих українців у тодішній більшовицькій Російській імперії, але ніхто як слід не аналізував ті статистичні дані.

Ми маємо ще надто поверхові й уривчасті знання про ті криваві події з життя нашого багатостраждального українського народу. Тому й наші науковці, і політики, і дипломати так непереконливо доносять правду про ту страхітливу подію. Тож і не визнає світ Голодомор 1932-33 рр. геноцидом в Україні. І ще довго не визнаватиме, допоки ми не надамо переконливих доказів. А вони лежать на поверхні! Ось сухі цифри перепису населення в СССР за 1926 рік. Тоді українців мешкало в імперії аж... 81,195 млн. душ! Ви тільки вдумайтесь у цифру. Хіба не вражає?! Приблизно стільки ж мешкало й росіян. Натомість за переписом 1939 року, за що вся комісія з Перепису була знищена за наказом Сталіна, вже українців чомусь стало менше майже втричі — 28,1 млн. душ!..

… Запалимо ж свічки в своїх оселях сьогодні о 16:00 і хвилиною мовчання та молитвою згадаймо тих, кого вбив голод.

25.11.2006

Заклади культури Варвинщини перетворюються на криті ринки для заїжджих бариг та  спекулянтів. Так вже близько року Журавський та Варвинський будинки культури стали осередками торгівлі. Чи відноситься торгівля до сфери культури? Питання до районних можновладців.

 Межі розумного повинні бути в усьому, і в даному випадку зазначені «культурні» заходи по базарним дням виходять за межі нормального сприйняття мети призначення цих закладів «високої» культури.

23.11.2006

Два роки тому мільйони українців повірили в зміни, розправили плечі і усвідомили, що бути вільному набагато краще ніж рабом. Ми не злякалися і вийшли, навіть самі собі здивувавшись. Вийшли не з-за шматка хліба, а тому, що нас вкотре образили, принизили і розтоптали нашу гідність. Ми вийшли за свободу. Ми захриплими голосами кричали „Ющенко” і після його перемоги, нам навіть у страшному сні не могло приснитися, що за півтора роки він все втратить та зрадить нас усіх.

Це ж наш, промерзлий, засніжений майдан, дав йому почесне право бути президентом України, але ж ніхто не давав йому права зраджувати й віддавати назад нашу перемогу. Нажаль так сталося і це – дійсність. Та цього не могло й не статися, бо відразу ж після того як ми вклали в наших політиків наші надії, вони, петляючи між руками, які нічого не крали, розпочали банальну та мерзенну гризоту за „корито” та портфелі.

Вчорашні владні прихвостні та холуї, ті хто давив на людей, звільняв з роботи, пачками вкидав бюлетені чи махлював протоколами, швидко навісили на себе помаранчеві шарфики, понавиписували собі дурних посвідчень та стали героями Майдану. А от чи став героєм той, бідно вдягнений, замерзлий дядько з Волині, що був з нами на Банковій біля адміністрації, коли ще  не було нічого відомо і можна було чекати всього. Він сказав: „Страшно тільки того, що з нами багато дітей і жінок”. Напевно не став. Та й не по героя він туди приїздив. А потім знову розгорнулась боротьба між новими кумами, сватами та іншими любими друзями. Був ганебний меморандум і мало не обійми з Януковичем, все пішло якось не так. Нам не хотілося в це вірити, але ми все бачили. Бачили, але не прозріли. Та ще ж попереду були знову вибори чи то парламенту, чи то канцлера-прем’єра, як кому з нас подобалось. І ми думали, що є надія.            Розлогіше.

Рептюх В.Г. /Депутат районної ради/

21.11.2006

Місцева влада оригінально вирішує проблеми! От є проблема постійного риття канави біля готелю по вул. Шевченка. Звичайно це приносить безліч незручностей, а головне це всім давно набридло. Але можна не вирішуючи проблему позбутись незручностей!? Детальніше вирішення проблеми незручностей показано на схемі. 

18.11.2006

Голова обласної державної податкової адміністрації Валентин Осипенко під час зборів адміністративно-господарського активу Варвинського району оприлюднив разючі факти про комерційну діяльність кількох приватних структур, утворених навколо Гнідинцівського газопереробного заводу.

Виявляється ці невеликі за чисельністю фірми-посередники реалізують ліквідну продукцію підприємства і мають багатомільйонні обіги. Разом з тим, їхня присутність в економічному житті району не помічена, а рівень податкових платежів не перевищує 2-5 тисяч гривень на рік.

Директор Гнідинцівського ГПЗ Микола Дядик відзначив, що підприємство не має можливості впливати на приватників, а всі угоди з ними підписують столичні очільники. Варто нагадати, що свого часу у Варвинському районі на соціальний розвиток витрачали два бюджети,  один з яких формували з внесків газопереробників.

Зараз же склалася парадоксальна ситуація. Завод працює на Варвинських ресурсах, негативно впливає на екологію довкілля, користується унікальними землями, а доходи до копійки переправляє на столичні рахунки. Підприємство щорічно захищає свій бюджет у Києві, де чиновники не надто переймаються проблемами Варвинщини. І це при тому, що виробництво забруднює середовище шкідливими викидами, рівень яких у 258(!) разів перевищує нормативи.

Варвинці не налаштовані мовчати. Та чи почують їх у столиці? Там, очевидно не розуміють, що так довго і безсоромно обкрадати цілий район їм не вдасться. Обнадіює людей те, що до пошуку справедливості підключився голова Чернігівської облдержадміністрації Микола Лаврик. А він уміє доводити справу до кінця.   

Газета "Гарт" № 46 від 17 листопада 2006р.

17.11.2006

Газета «Слово Варвинщини» провела опитування громадської думки, щодо позитивів та негативів своєї роботи, актуальності своїх публікацій та зайвий раз отримала докір на свою адресу від читачів у явній лояльності до влади. Що в принципі журналістський загал газети і не заперечує, зауваживши, що, цитуємо – “…докір про велику лояльність ми до уваги таки візьмемо”.

Серед опитаних газетою читачів і нечитачів районки, варвинчани хотіли б бачити на її шпальтах висвітлення таких проблем, як зокрема про сміття і смітники у селещі, про те, що селещний голова не на своєму місці, про занехаяний парк у селещі та інше. Після переліченої проблематики питань, автори іронічно підсумували і узагальнили:

- “у Варві всюди сміття. Ось таке вимальовується в уяві від розмов і з передплатниками і з непередплатниками. І у нас склалося враження, що тому керівникові – чи то району, чи селеща, чи комусь іншому, котрий вирішить у нашому райцентрі проблему зі сміттям (а заодно і з бродячими собаками), вдячні варвинчани поставлять пам’ятник на найпочеснішому місці замість отого, що там стоїть. І це було б справедливо і правильно”.

Означені в опитуванні проблеми варвинчан, зайвий раз підтверджують їх актуальність. І про них треба говорити, і про них треба постійно нагадувати тим від кого безпосередньо залежить їх вирішення. Наш сайт до речі в цьому плані висвітлював і висвітлюватиме всі вади місцевої влади та проблеми, які турбують звичайного варвинчанина.

Що стосується лояльності зазначеного видання до органів влади, то це і так зрозуміло, газета залежна від влади і від цього нікуди не подітись. Та все ж, до честі журналістів районки, за останній рік – півтора газета стала читабельнішою, і попри існуючі бар’єри заангажованості все ж прагне бути в певній мірі об’єктивною та не закриває очі на проблеми, що нас оточують.

15.11.2006

На минулому тижні голова Чернігівської облдержадміністрації Микола Лаврик разом з іншими обласними чиновниками приїздив з робочим візитом до Варвинського району на зустріч–нараду з так званим господарським активом району. Перед нарадою губернатор не міг не відвідати й одне з найбільших підприємств області Гнідинцівський газопереробний завод. Яку роль в економічному та соціальному розвитку району відіграє це підприємство зайве й нагадувати.

На зустрічі з працівниками заводу були порушені такі проблеми, як добудова останньої багатоповерхівки, яка зводилася коштом «Укрнафти», підведення життєзабезпечуючих комунікацій до мікрорайону «Аеродромний», та інші питання. Безумовно всі ці соціально побутові проблеми вирішувати потрібно, тим більше допомога обласної влади тут просто необхідна, за умов коли центром прийняття рішень зараз є офіс «Укрнафти» в Києві, а не кабінет директора заводу.

Нажаль за лаштунками соціально побутових проблем заводу та заводчан залишилась не поміченою не менш важлива проблема цього бюджетоутворюючого підприємства, а саме, – вже кілька останніх років практично не ведеться кап. будівництво, за винятком печі на установці комплексної підготовки нафти, яку ледве за три роки зліпили та запустили. Взагалі, чи має сенс існування на підприємстві відділу з кап. будівництва, якщо таке не ведеться. Заміна та часткова модернізація деяких об’єктів за останні роки, то заходи які «кров з носа» треба було зробити, або хтось з того отримав добрий ґешефт. Та за словами де-яких заводчан на підприємстві є безліч проблем, більших, менших, можливо, навіть, глобальних, але який дурень буде про те говорити. Завод фактично залишають доробляти свій ресурс? А що далі?

11.11.2006

Невтомні комунальні служби з початком холодів з подвійним завзяттям ремонтують те, на що в літку не вистачало часу та ресурсів. Зима викриває всі слабкі місця старих водо- та тепломереж Варви. От знову біля готелю «Берізка» водоканалівці розкопують вулицю Шевченка, вкотре ремонтують!… і вкотре загортають.

Зрозуміти комунальників можна – старий водогін, який пережив свій ресурс майже в двічі, брак коштів і таке інше. Не зрозуміле тут інше – чому комунальники риють в одному і тому ж місці в “кільканадцятий” раз. Зруйнувавши дорожнє покриття та не встигши його відновити перекопують знову і знову.

Якби оту комунальну службу, яка пошкодила в наслідок своїх ремонтних робіт тверде покриття вулиці чи тротуару та зобов’язала б місцева влада його відновлювати, тоді б, можливо і комунальники ставилися б до своїх аварійних ремонтів сумлінніше, аби зайвий раз не переробляти.

P.S. Врешті решт, крім того, що комунальним підприємством витрачаються повторно зайві сили та кошти, так ще й витрати які в зв’язку з цим здійснює підприємство вподальшому вкладаються у розрахунок тарифу, тобто для нас з вами. То чому ж за неналежну та недбалу організацію роботи на підприємстві в кінцевому результаті повинні розплачуватись ми – як споживачі.   

10.11.2006

Сьомого листопада колись вся країна під назвою Союз Радянських Соціалістичних Республік та весь «прогресивний» загал святкували чергові річниці великої жовтневої революції. Це було одне з наймаштабніших свят країни Рад, до якого приурочувались чи не всі трудові звершення ударних п’ятирічок. Варва також в ряду інших міст та сіл країни в ці дні святкувала, мітингувала та звітувала.

От і цього дня в Варві за традицією на центральному майдані, біля пам’ятника великому вождю о 12 годині, збираються пошановувачі цього свята – місцева ячейка комуністичної партії та як не дивно, представники партії влади у Варвинському районі – соціалісти. З нагоди 89-ї річниці проведуть, як годиться мітинг та що - небудь як годиться засудять. Тільки от біда, нікого засуджувати - і перші і другі сьогодні при владі.

До речі, один український військовий, має намір добитися через суд скасування реєстрації Комуністичної партії України. Для цього він другий рік судиться з Міністерством юстиції, що за часів міністра Василя Онопенка в уже незалежній Україні всупереч Конституції зареєструвало нинішню КПУ. У разі виграшу судової справи з Верховної Ради потрібно буде відзивати 21 комуніста, те ж стосується і депутатського корпусу всіх місцевих рад.

07.11.2006

Питання про формування Програми соціально-економічного розвитку Варвинського району на 2007 рік за участю ВАТ «Укрнафта», субвенції державного бюджету, природоохоронного фонду та перерозподіл коштів, отриманих в результаті проведеного тендеру з будівництва напірного колектора будуть розглядатись 17 листопада на сесії районної ради.

 Крім того депутати мають розглянути питання про виконання районного бюджету за 9 місяців 2006 року, витрачання коштів резервного фонду районного бюджету за ті ж 9 місяців, обговорити програму розвитку малого підприємництва на 2007-2008 роки, та ряд інших питань.

05.11.2006

У п’ятницю 3-тього листопада  у Варві відбулась обласна колегія, куди з’їхались найбільші чиновники області на чолі з губернатором. На передодні цього “знаменного” форуму Варва прибиралась посиленими темпами. Працівники майже всіх підприємств, організацій та установ дбайливо гребли листя на ввірених їм ділянках.

Скажете, що ж. так і треба. Так то воно так, та тільки прибираються у нас вулиці від нагоди до нагоди, від свята до свята і можна сказати адміністративним шляхом. Налагодженої системи прибирання хоча б центральних вулиць та парків у нас не створено. Підприємство «Комунальник», яке за покликанням мало б це робити (а не підприємства та установи відповідних територій) не справляється і з прибиранням тих прибудинкових територій за які отримує кошти у вигляді квартплати від населення.

 Тож поки не має у вирішенні цього питання комплексного системного підходу селищної влади, доти й будуть наші вулиці прибиратись під приїзд заїжджого можновладця, а селищному голові тільки й залишатиметься посварити у «районці» ту організацію що не сумлінно підмела свою територію.

04.11.2006

Нещодавно на шпальтах “районки” В. Осипенко – голова податкової адміністрації в Чернігівській області, разом з товаришами закликав не свідомих робітників та підприємців легалізовуватись та реєструватись, платити податки та не отримувати зарплату в «конвертах».

 Ув’язавши між собою звичайно сплату податків з витратами бюджету, зокрема і на соціальні програми, високий чиновник забувся мабуть нагадати про те, що ті ж самі кошти, тих самих платників податків,  йдуть на утримання і таких як він чиновників, які часто-густо дозволяють собі їздити у державних справах на авто вартість яких вимірюється у відсотках ВВП.

 Повідали нам також шановні добродії про створення аж 12 тисяч (міфічних) робочих місць в області, основна кількість яких складається мабуть з легалізованих робочих місць робітників, які офіційно вирішили зареєструватись, та за рахунок суперечливих статистичних даних центру зайнятості, тощо. Для красномовного підтвердження, нехай наш голова райдержадміністрації скаже скільки реальних інвестицій він залучив в район і скільки реальних нових робочих місць створено за його головування.     

03.11.2006